Lesson 4: Зрощуючи лідера

Кожен повинен бути лідером в сенсі впливу на інших людей; наприклад, батьки повинні направляти своїх дітей. Принципи, що вивчаються в цьому курсі, можуть допомогти людям у виконанні їхніх природніх життєвих ролей, однак цей курс в основному сфокусований на посадах, окрім вищезазначених.

Людина може керуватися абсолютно різними причинами в бажанні стати лідером, але правильна мотивація — це бажання служити.

[1]Навчання може розвинути в людині знання і здібності, і вона помилково почне відчувати, що набагато вища і цінніша за інших, а також очікувати особливого ставлення до себе не тільки через повагу до її посади, але й з почуття набутої переваги.

Апостол Павло попереджав: «Знання ж надимає» (1 до Коринтян 8:1). Він не мав на увазі, що знання несуть в собі щось погане або руйнівне; беручи до уваги контекст, ми бачимо, що він говорить про людину, яка знає певні речі, але не вмотивована любов'ю в тому, як вона використовує свої знання.

Навчання може зробити людину більш ефективною для Божого Царства, але тільки в тому випадку, якщо її бажання — служити зі смиренням.

Як людина стає лідером? Пам'ятаєте, що ми маємо на увазі не тільки офіційну посаду? Лідер — це людина, що здатна впливати, за якою йдуть люди.

Очевидно, що дехто народжений з природними здібностями впливу на інших. Такі люди впевнені, швидко знаходять рішення, і інші йдуть за ними інстинктивно. Через те, що існують люди з такими характерами, дехто припускає, що хтось народжений бути лідером, а хтось ні; однак лідерами стають з різних причин.

Одна древня українська легенда розповідає, що молодий чоловік прийшов до священика і сказав: «Отче, я бачив сон, що я став на чолі 10 000 осіб. Це відбудеться?» Священик відповів: «Все, чого тобі бракує тепер, — це щоб 10 000 людей наснилося, що ти їх лідер».

Людина може стати лідером з однієї з нижчезазначених причин або через якусь їх комбінацію, однак жодної з них недостатньо, щоб бути ефективним лідером надовго, якщо людині не вистачає інших якостей.

(1) Очевидні природні здібності.

Людина, що здається впевненою в собі, може миттєво стати лідером, де б вона не була, однак якщо вона не буде відповідати очікуванням, то не зможе продовжувати вести за собою. Навіть пастир з природними здібностями повинен дотримуватись принципів лідерства, щоб продовжувати бути ефективним.

(2) Реакція на кризу.

Багато лідерів проявили себе, реагуючи на проблему: велика криза може сприяти тому, щоб виявляти лідерів. Реакція на кризу у таких людей приходить від почуття покликання або відповідальності, що різко контрастує з реакцією людини, яка в критичній ситуації здатна тільки спостерігати за тим, що відбувається, і скаржитися, перебуваючи у впевненості в тому, що в обставинах, які склалися, єдине, що вона насправді може зробити, — просто справлятися з тим, що відбувається.

Криза дає шанс потенційному лідеру; йому необхідні певні якості, щоб вибудувати своє лідерство після того, як загострення ситуації мине. Іноді людина добре керує в кризовий час, але не може робити цього в інших обставинах.

(3) Довгострокова надійність.

Іноді людина стає лідером, тому що вона була вірною і надійною протягом багатьох років. Люди їй довіряють, бо знають, що вона посвячена своїй організації.

Набуті навички.

(4) Набутий досвід

Людина може стати лідером, тому що вона отримала знання і навички в конкретній галузі. Вона може керувати тільки в певних ситуаціях і вирішувати тільки певні проблеми.

(5) Вивчені принципи лідерства.

Людина може навчитися керувати, вивчивши принципи, викладені в цьому курсі, проте одне тільки навчання не може зробити її ефективним лідером високого рівня, якщо у неї немає природних задатків.

(6) Божественне покликання.

Бог покликав апостолів, пророків, євангелістів, пасторів і вчителів (До Ефесян 4:11). У різних суспільствах по всьому світу Бог суверенний в тому, щоб поставляти людей на високі посади (Псалом 74:8, Даниїла 2:21).

Іноді Божий поклик дивує людей, коли Він залучає того, у кого, здається, немає природних задатків, але Господь завжди наділяє необхідними здібностями, щоб виконати місію, покладену на обрану людину Всевишнім.

Якщо люди розуміють, що лідер посвячений цілі і Бог допомагає йому, вони можуть йти за ним заради мети, в яку вірять. Щоб зберегти їх вірність, необхідно демонструвати компетентність, надійність і характер.

Розгляньмо, як деякі мужі з Писання входили в своє лідерство.

Провідний пророк

Бог обрав Єлисея провідним пророком Ізраїля після Ілії. Перехід посади до нової людини описаний в 1 Царів 19:19-21 та в 2 Царів 2:1-15.

Божий заклик був очевидним фактом, який вивів Єлисея в лідери, проте в цій історії були ще й інші важливі деталі. Пророк був готовий залишити велике господарство, щоб присвятити себе служінню Богу. Багатство було для нього не важливішим за Божий заклик. Ґехазі, що став помічником Єлисея, втратив можливість служіння через любов до грошей, яка зіпсувала його (2 Царів 5:20-27).

[1]Єлисей був згодний на роль слуги, напевно, на кілька років: це було частиною його навчання; без цієї готовності він не досяг би успіху в служінні.

Єлисей знав, що старий пророк робив дивовижні речі з Божою силою. Він зупинив дощ на три роки; передбачив смерть нечестивих царя і цариці; він молився про вогонь з неба — і це сталося.

Єлисей знав, що його майбутні обов'язки неможливо буде виконати, навчаючись людським методам, і що помазання Божим Духом було необхідною запорукою його успіху, тому він просив про це.

Після того, як Бог забрав Іллю, Єлисей підняв плащ пророка, вдарив ним по воді і сказав: «Де Господь, Бог Іллі?» Молоді пророки спостерігали, чи буде сила Божа проявлятися в служінні нового лідера. Коли вони побачили диво, то сказали: «На Єлисеї спочив дух Іллів» (2 Царів 2:15); — відбулася передача Божої сили.

Обов'язки лідера неминуче передаються від старих лідерів молодим, проте Божа сила не передається автоматично: нове покоління без віри втратить Божу силу і буде покладатися тільки на людські методи.

Визволитель

Гедеон не був лідером свого народу чи навіть коліна. Ізраїльтян щороку грабували під час збору врожаю, а Гедеон не мав найменшого уявлення, як змінити такий стан речей: він ховався, коли Божий вісник прийшов до нього. Гедеон просто намагався вижити і впоратися з ситуацією, що не характерно для поведінки лідера, тому він дуже здивувався, що Бог обрав його, і попросив кілька знаків на підтвердження цього. Бог назвав його «хоробрим мужем», тому що знав, що насправді міг зробити Гедеон. Історія про це викладена в книзі Суддів в 7-8 главах.

Гедеон послухався Бога, зруйнував місце поклоніння ідолам і приніс жертву Богу, ризикуючи своїм життям. Його дії не стали початком релігійної реформи на той час, але це змусило людей засумніватися в силі бовванів.

Гедеон повністю покладався на Бога і залежав від Нього, навіть відіславши, згідно з Божою вказівкою, більшу частину армії. Він розробив незвичайний план нападу, і Бог дав йому велику перемогу.

Після своєї перемоги Гедеон не досяг успіху в тому, щоб вести людей в служінні Богу, повернувшись до ідолопоклонства.

Відновлювач

Неемія — юдей, який перебував в вавилонському полоні на службі у царя. До нього дійшла звістка про плачевне становище Єрусалиму: місто було давно завойоване, небагаточисленне, і лише деякі бідні люди жили в ньому; стіни були зруйновані, а це означало, що народ, який жив там, постійно був відданий на милість загарбників.

Неемія відчував особисту відповідальність, щоб вплинути на ситуацію, що склалася. Більшість людей, почувши подібну звістку, просто сумували б, не відчуваючи ніяких зобов'язань, тому що вони думали б, що навряд чи зможуть зарадити їй. Лідер відчуває відповідальність, тому що вважає, що ситуацію можна змінити, тому у нього виникає почуття, що він повинен зробити певні кроки.

До того, як перебудувати місто, потрібно «перебудувати» людей. Бог є дизайнером і будівельником. Гріх — це відхід від Його плану, покаяння ж — повернення до нього.

Неемія молився про Боже втручання. Впевненість християнського лідера не ґрунтується на людському розумінні. Неемія знав, що для відновлення Єрусалиму його сил недостатньо. Участь Бога в ситуації робить перемогу можливою, а також показує Його волю щодо обставин, що склалися. Християнський лідер намагається змінити світ, щоб він відповідав не його баченню, але Божому.

Бог відкрив Неемії унікальну можливість: сам цар зацікавився його проблемою. Принцип полягає не в тому, що якщо нам особисто щось потрібно, то люди, наділені владою, допоможуть нам, а в тому, що Бог відкриває особливі можливості, які допоможуть нам досягти мети, якщо мета — це Його план.

Кілька інших людей розділили бачення Неемії, коли він прийшов до Єрусалима і поділився ним з місцевими лідерами. Бачення почалося з однієї людини, але згодом інші стали поділяти його. Лідеру не слід очікувати, що всі миттєво захопляться його баченням: зазвичай підтримка починається з небагатьох.

Лідеру потрібні декілька людей, які поділяють бачення, інакше йому не буде кого вести за собою. Бачення повинно належати посвяченій групі; для них бути його частиною означає не тільки прийняти його і потім радіти реалізації: люди повинні відчувати, що воно стало їх власним.

Посвята баченню сформувала громаду. Їм довелося навчитися жити разом, підтримувати один одного і продовжувати залишатися вірними обраному напрямку.

Неемія є прикладом людини, яка стала лідером, хоча спочатку він і не був відповідальним за ситуацію, що склалася; він почав не з посади, а з пристрасного бажання змінити стан речей.

Перший цар

Саул був першим царем Ізраїля, тому у нього не було можливості наслідувати приклад попереднього правителя; при цьому він був фермером і не мав управлінського досвіду.

На момент його призначення в Ізраїлі не було ні армії, ні урядового штату співробітників.

Не було ні офіційних суддів, ні урядових офісів, ні податків, з яких держава могла б отримувати фінанси.

Після свого призначення роль царя була настільки неясною для Саула, що він продовжував працювати в полі.

Потім сталася криза. Маленький народ, союзники Ізраїля, були атаковані ворогом, який ненавидів Ізраїль. Новина поширювалася, але ніхто не пішов в поле, щоб повідомити про це нового царя, бо ніхто не очікував, що він може щось зробити в цій ситуації. Саул почув новину наприкінці дня, коли прийшов додому.

Він почав діяти рішуче і з владою. Взявши пару волів, він порізав їх на частини і послав шматки кожному коліну Ізраїля з попередженням. Уявіть собі вісника, який біжить до дому начальника. Він кидає криваву ногу вола на землю і каже: «У мене є звістка від царя Саула: подібне трапиться з худобою кожної людини, яка не прийде на допомогу в цій складній ситуації».

Тисячі чоловіків відгукнулися на його заклик, перемогли в битві, і Саул був утверджений як сильний лідер.

Саул є прикладом лідера, який розпочав свою діяльність з призначення на посаду. Він спочатку не хотів бути главою народу, але відчув відповідальність після свого обрання.

► Чим реакція Саула на кризу відрізнялася від реакції Гедеона?

Чи можете Ви оцінити себе як потенційного лідера? Наведені нижче якості характеризують потенційного лідера; якщо якісь з них не розвинені, Бог може допомогти вам це зробити; якщо ж у вас повністю відсутня будь-яка з характеристик, це послабить ваше лідерство.

1. Впливає на людей, які знають його.

2. Самодисциплінований.

3. Якісно виконував попередні обов'язки.

4. Добре ставиться до людей.

5. Здатний вирішувати проблеми.

6. Не з6адовольняється поточною ситуацією.

7. Бачить велику картину.

8. Здатний справлятися зі стресом.

9. Позитивно налаштований.

10. Розуміє людей.

11. Не позбавлений працездатності через особисті проблеми.

12. Готовий брати на себе нові рівні відповідальності.

13. Не піддається гніву.

14. Готовий мінятися.

15. Має почуття власної гідності.

16. Зростає у взаєминах з Богом.

17. Бачить, який крок потрібно робити наступним.

18. Проявляє здібності до навчання і бажає продовжувати вчитися.

19. Наділений манерами, що приваблюють людей.

20. Впевнений в собі.

21. Готовий служити іншим.

22. Вміє відновлюватися після розчарувань.

23. Бере на себе ініціативу.

24. Вірний.

Як бути, якщо ви працюєте в організації, де ви не ключовий лідер?

Як бути, якщо у лідера вашої організації є обмеження, які утримують його від слідування принципам, що вивчаються в цьому курсі?

Іноді молодий лідер, що розвивається, засмучується, тому що не може застосувати всі лідерські принципи, про які знає, а також відчуває, що його можливості обмежені через те, що він не обіймає авторитетну посаду.

Людина, від якої очікується, що вона буде лідером, не повинна чекати, поки її призначать на авторитетну посаду, щоб почати застосовувати принципи лідерства; вона може використовувати ті з них, що стосуються виконання її обов'язків, завоювання довіри людей, примноження своїх знань, застосування навичок, набуття репутації надійності та проявів посвяти успіху організації на противагу отриманню власної вигоди; все це може сприяти зростанню її впливу на всіх оточуючих, включаючи вище керівництво.

Пам'ятайте, що лідер — це людина впливу, однак існують заходи, вживаючи які ви зможете розширити свій вплив навіть без офіційної посади.

Не квапте події і не думайте, що вам потрібно розпочати діяльність власної організації, щоб бути лідером; ви багато можете зробити там, де знаходитесь цієї миті.

Яку б посаду ви не обіймали, ви можете підбадьорювати і наставляти молодих лідерів-початківців та членів команди. Можливо, це буде формальною частиною вашої роботи в організації або ж реалізовуватись в неформальному спілкуванні з тими, хто цінує вас.

Шукайте душеопікунства для себе або всередині, або поза організацією. Більшість лідерів раді, коли їх просять поділитися мудрістю: ви можете отримати поради щодо конкретних аспектів лідерства. Духовний наставник не зобов'язаний бути ідеальним прикладом в кожному аспекті; він може бути молодшим за вас, хоча й володіти навичками в певних сферах.

Дозвольте декільком студентам поділитися думками про те, як зміняться їхні дії або цілі після цього уроку.

1. Напишіть невеликий роздум (1 абзац), підсумовуючи концепцію цього уроку, що змінює життя. Поясніть її важливість. Які позитивні зміни можуть відбутися? Якої шкоди може бути завдано незнанням цього питання?

2. Поясніть, як ви будете застосовувати принципи цього уроку в вашому житті. Як це змінить ваші цілі? Як ви плануєте змінити свої дії?

3. Вивчіть напам’ять п’ять підсумкових тверджень до Уроку 4. Будьте готові написати їх по пам’яті на початку наступного заняття.

4. До наступного уроку прочитайте Від Івана 13:1-17. З огляду на прочитане, запишіть, що цей уривок повідомляє нам про лідерство.